"ДІТИ: ЗЛОЧИН І
КАРА"
Мета. Ознайомити учнів із злочинами і видами покарань серед неповнолітніх. Розкрити роль школи, сім'ї, громадськості у вихованні особистості школяра. Розвивати навички культурної поведінки. Виховувати почуття відповідальності за свої вчинки.
Мета. Ознайомити учнів із злочинами і видами покарань серед неповнолітніх. Розкрити роль школи, сім'ї, громадськості у вихованні особистості школяра. Розвивати навички культурної поведінки. Виховувати почуття відповідальності за свої вчинки.
Обладнання:
1) відеопрезентація;
2) виставка нормативних докуметів;
3) висловлювання вчених на дану тему.
1. Наскільки людина перемагає страх, настільки вона людина.
2. "У страху більше зла, ніж у самому предметі, якого бояться".
3. "Великі нещастя не бувають тривалими, а дрібні не варті уваги".
План проведення:
1. Психолого-педагогічна характеристика дитячих вчинків і поведінки.
2. Дитячі пустощі і забави, злочини.
3. Роль батьків, сім'ї у вирішенні проблеми.
4. Юридичні аспекти дитячої злочинності.
5. Висновки і поради.
1) відеопрезентація;
2) виставка нормативних докуметів;
3) висловлювання вчених на дану тему.
1. Наскільки людина перемагає страх, настільки вона людина.
2. "У страху більше зла, ніж у самому предметі, якого бояться".
3. "Великі нещастя не бувають тривалими, а дрібні не варті уваги".
План проведення:
1. Психолого-педагогічна характеристика дитячих вчинків і поведінки.
2. Дитячі пустощі і забави, злочини.
3. Роль батьків, сім'ї у вирішенні проблеми.
4. Юридичні аспекти дитячої злочинності.
5. Висновки і поради.
Практичний психолог - Михальчук Л.М.
Вихователь - Питак О.В.
Представник правоохоронних органів.
Ведучий.
Підліток і злочин... Нібито несумісні поняття. Проте статистика свідчить: у середовищі неповнолітніх рік у рік посилюється криміногенна напруженість. В країні нині засуджено понад 100 тис. підлітків, 527 тис. взято на облік у міліції. На 10 тис. неповнолітніх припадає в середньому 129 правопорушень і злочинів. Є все: злісне хуліганство, бійки, грабежі, розбій, крадіжки, вбивства, ґвалтування.
Так що ж відбувається з нашими дітьми? Відбилися від рук? Потрапили в тенета злочинного світу? Чи вони просто такі, якими їх виховали батьки, усе суспільство?
На усі і ряд інших питань ми сьогодні всі повинні дати однозначну відповідь. Для цього на нашу конференцію ми запросили психолога, представника правоохоронних органів
Як ви вже зрозуміли, перше питання, яке виноситься на конференцію для обговорення: Психолого-педагогічна характеристика дитячих вчинків і поведінки.
І тому я надаю слово психологу.
Психолог.
Чудово підмічено це в народній педагогіці. Крилатими словами стали:
«Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю».
Звичайно, вчинок вчинку не рівний. Одні вчинки в житті людей звичайні, інші — рівня подвигу. Але в будь-якому вчинкові, як в краплині води, відображається світ, проявляється характер людини, і будь-який вчинок залишає нехай менш помітний, але обов'язковий слід в особистості, яка його вчинила.
Що ж спонукає підлітків до певних учинків:
• Виховання дітей у неповній сім'ї.
• Матеріальна незабезпеченість дітей.
• Бажання прославитись.
• Прагнення повелівати, виявлення жорстокості.
• Прагнення самостійності.
Дійсно, людина повинна судити про себе тільки по вчинках, а не по тому, що він про себе думає або говорить.
В перехідний період (12—16 років) людина ще довго залишається в становищі, коли вона— вже не дитина, але ще й не дорослий, не дівчина, але ще й не жінка, не хлопчик, але ще й не мужчина, не повністю залежний від дорослих і не повністю незалежний від них. У такий період нібито заново народжується особистість людини, формується світогляд, проявляються пізнавальні здібності, цікавість, самоаналіз, мудрування, «копання в собі», з різким вираженням реакції емансипації, прагнення до самостійності, звільнення від опіки батьків, вчителів, наставників. При цьому з'являється маса життєвих проблем, у тому числі невпевненість у собі, переживання власної малоцінності, нікчемності.
Далі слід відмітити, що найбільш згубно позначається алкоголізм на вихованні підростаючого покоління. Наприклад, обстеження у Києві групи підлітків, які за вчинення різних правопорушень перебували на обліку в інспекції в справах неповнолітніх, показало, що понад 40% з них вживали алкогольні напої.. Перебування у нетверезому стані стало вирішальною обста¬виною, яка зумовила вчинення ними правопорушень.
П'янство — велика загальна біда. І миритися з нею далі ніяк не можна: дуже дорого вона нам обходиться. І небезпека життєвих традицій - ще і в тому, що їх засвоюють діти, починаючи з дошкільного і молодшого шкільного віку. За даними вчених, перше знайомство з алкоголем і формування позитивного відношення до їх вживання у більшості випадків (від 60 до 82%) проходить в сім'ї. А вже трохи пізніше, як правило, в підлітковому і юнацькому віці, діти починають самостійно реалізувати життєві традиції у своїй поведінці. В цьому випадку, як свідчать багато-чисельні дослідження, неповнолітнім, щоб стати алкоголіками, достатньо вживати спиртні напої не менше одного разу на тиждень протягом лише одного року. Доза алкоголю може бути при цьому відносно невелика, всього 100 г горілки або 200-300 г міцного вина.
Важливе завдання батьків — своєчасно розпізнати виникнення алкогольної тяги в окремих учнів. Не можна покладати всі надії на медичних працівників. Необхідно використовувати дані власного спостереження за діями, поведінкою неповнолітніх. На думку спеціалістів цю алкогольну тягу характеризують такі вчинки:
- сп'яніння не менше 4 раз протягом року;
- здійснення у нетверезому вигляді таких дій, яких даний неповнолітній ніколи не здійснював тверезим;
- необхідність випивки для того, щоб розважитись, відпочити.
Це основні, так би мовити вчинки, але той, хто підходить хоча б під один з цих пунктів, стоїть на небезпечному рубежі.
Але разом із алкоголізмом у нас розвивається і набуває дедалі більшого поширення ще одна біда — наркоманія. Причому, наркоманія серед неповнолітніх.
Дійсно, але ще один з найбільш поширених і небезпечних злочинів — хуліганство, тобто навмисні дії особи, що грубо порушують порядок і виражають явну неповагу до суспільства.
Крім хуліганства, звичайно, серед підлітків трапляються і бійки, пограбування, ґвалтування і навіть вбивства.
А зараз ми надамо слово представнику правоохоронних органів.
Запитання від учнів:
Ще таке злочин?
1. Злочин — передбачене кримінальним законом політичне діяння, що посягає на суспільний лад, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян. У кримінальному законодавстві розрізняють тяжкі злочини, особливо тяжкі і малозначні
Ще таке злочин?
1. Злочин — передбачене кримінальним законом політичне діяння, що посягає на суспільний лад, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян. У кримінальному законодавстві розрізняють тяжкі злочини, особливо тяжкі і малозначні
(ст. 7 КК України).
2. Що означає втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність? Втягнути неповнолітніх у злочинну діяльність — дії, що полягать у втягненні неповнолітніх у злочинну діяльність, заняття жебрацтвом, проституцією, азартними іграми, схиленні неповнолітніх до пияцтва та вживання наркотичних засобів, а також у використанні неповнолітніх для паразитичного існування (наприклад, за рахунок жебрацтва). Відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність наступає тоді, коли винна особа досягла 18-річного віку (ст. 208 КК України).
3. Як застосовується виняткова міра покарання щодо неповнолітніх? Виняткова міра покарання (смертна кара) — передбачається законом лише за особливо тяжкі злочини; шпигунство, державну зраду, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, зґвалтування неповнолітньої та ін. До виняткової міри покарання не можуть бути засуджені особи, які не досягай до вчинення злочину 18-річного віку.
4. Де неповнолітні відбувають покарання за вчинені злочини? У більшості випадків неповнолітніх за вчинені злочини направляють у виховно-трудову колонію для неповнолітніх — це місце позбавлення волі, місце відбування покарання для осіб у віці від 14 до 18 років, засуджених за злочини.
5. Куди направляють лікуватись неповнолітніх, які хворі наркоманією? У лікувально-виховні профілакторії направляються працездатні неповнолітні у віці від 16 до 18 років хворі наркоманією, які ухиляються від обов'язкового лікування в лікувально-профілактичних закладах органів охорони здоров'я або продовжують після проходження такого лікування вживати наркотичні речовини.
Направлення в ЛВП проходить за постановою народного суду на термін від 6 місяців до 2-х років.
6. Що належить до наркотиків?
Наркотики — речовини, пристрасть до .вживання яких спричиняє психічні розлади та інші захворювання. До наркотиків належать: морфій, опіум, гашиш, героїн, промедол.
7. Які обов'язки у комісії в справах неповнолітніх?
Комісії в справах неповнолітніх — органи, які здійснюють охорону прав неповнолітніх, організують роботу по запобіганню безпритульності та правопорушень неповнолітніх, розглядають справи про правопорушення неповнолітніх та здійснюють контроль за умовами утримання та проведенням виховної роботи з неповнолітніми.
8. Яку ж кримінальну відповідальність несуть неповнолітні і за які злочини?
Статтею 10 КК України передбачено, що кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до здійснення злочину виповнилось 16 років. Особи, які здійснили злочин у віці від (4 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за вбивство (ст, 93—98), навмисне нанесення тілесних пошкоджень, які спричинили розлад здоров'я (ст. 101—104 і 106 ч. 1), зґвалтування (ст, 117), крадіжку (ст. 81. 86', 140, 223 і 2292), пограбування (ст., 86, 861, 142, 223 ч. 2 і 2292 ч. 3), розбій (ст. 86, 861, 142, 223 ч..2 і 2292 ч. 3), злісне або особливо злісне хуліганство (ст. 206 ч. 2 ІЗ) та ін.
9. Яка система правового виховання повинна бути у школі?
У кожній школі є діти, котрі складають групу ризику, важковиховувані. Не обов'язково, щоб у сім'ях таких дітей були нестерпні умови для життя, Буває, що і вчителі, не знаючи особистості, «тиснуть», ставлячи по 8 двійок, а потім ніяк не можуть знайти з такими дітьми спільної мови,
Класний керівник, педагог-організатор, вихователь, з'ясовуючи причини, які заставили дитину стати на шлях непокори дорослим, подають прізвища їх для внутрішкільного обліку психолога. Психолог заводить так звані картки на кожного, занотовує зміст проведеної з ними роботи; бесіди, переконання, аргументи, елементи психоемоційного тренінгу, корекційні бесіди, по методиці референтної особи, визначає коло людей, які найбільш здатні вплинути на того чи іншого учня. Разом з педагогами психолог складає акти обстеження сім'ї, характеристику пізнавальної особистісної сфери дитини.
Ведучий.
Ось і підходить до кінця наша конференція, на якій ми обговорювали важливі питання, що стосуються двох таких несумісних понять:
дитина і злочин. Дійсно, пияцтво, алкоголізм, наркоманія — це обставини, які пов'язані зі злочинністю і правопорушеннями, Адже більше половини всіх злочинів скоюється в стані сп'яніння, а хуліганство і навмисні посягання на особу і майно вчинюються переважно особами в стані сп'яніння, що найбільше жахає, так це те, що неповнолітні опиняються в цих тенетах, Чи є вихід з даного становища?
На мою думку, вихід є. Адже вирішення проблеми пияцтва, алкоголізму і наркоманії — справа не кількох днів чи місяців. 1 тільки в комплексі з іншими проблемами духовної сфери буде вирішена і ця проблема.
А попередження правопорушень і злочинів — складна, багатогранна і відповідальна діяльність, в якій повинні брати участь не лише правоохоронні органи, а й ми всі, педагоги, вихователі, громадськість. Результати цієї діяльності залежать від наших особистих якостей, професійної підготовленості, загального рівня культури. При цьому знання основ кримінології, педагогіки і особливо психології — обов'язкове. Той, хто займається профілактичною діяльністю, повинен будувати її з урахуванням соціальних, соціально-психологічних та індивідуально-психологічних особливостей правопорушників або тих, хто перебуває на межі скоєння злочину. Належне здійснення попереджувальних заходів — гарантія зниження, а пізніше і викоренення злочинів і правопорушень у цілому.
То ж давайте будемо дбати про наших дітей, адже їх майбутнє у наших руках.
2. Що означає втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність? Втягнути неповнолітніх у злочинну діяльність — дії, що полягать у втягненні неповнолітніх у злочинну діяльність, заняття жебрацтвом, проституцією, азартними іграми, схиленні неповнолітніх до пияцтва та вживання наркотичних засобів, а також у використанні неповнолітніх для паразитичного існування (наприклад, за рахунок жебрацтва). Відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність наступає тоді, коли винна особа досягла 18-річного віку (ст. 208 КК України).
3. Як застосовується виняткова міра покарання щодо неповнолітніх? Виняткова міра покарання (смертна кара) — передбачається законом лише за особливо тяжкі злочини; шпигунство, державну зраду, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, зґвалтування неповнолітньої та ін. До виняткової міри покарання не можуть бути засуджені особи, які не досягай до вчинення злочину 18-річного віку.
4. Де неповнолітні відбувають покарання за вчинені злочини? У більшості випадків неповнолітніх за вчинені злочини направляють у виховно-трудову колонію для неповнолітніх — це місце позбавлення волі, місце відбування покарання для осіб у віці від 14 до 18 років, засуджених за злочини.
5. Куди направляють лікуватись неповнолітніх, які хворі наркоманією? У лікувально-виховні профілакторії направляються працездатні неповнолітні у віці від 16 до 18 років хворі наркоманією, які ухиляються від обов'язкового лікування в лікувально-профілактичних закладах органів охорони здоров'я або продовжують після проходження такого лікування вживати наркотичні речовини.
Направлення в ЛВП проходить за постановою народного суду на термін від 6 місяців до 2-х років.
6. Що належить до наркотиків?
Наркотики — речовини, пристрасть до .вживання яких спричиняє психічні розлади та інші захворювання. До наркотиків належать: морфій, опіум, гашиш, героїн, промедол.
7. Які обов'язки у комісії в справах неповнолітніх?
Комісії в справах неповнолітніх — органи, які здійснюють охорону прав неповнолітніх, організують роботу по запобіганню безпритульності та правопорушень неповнолітніх, розглядають справи про правопорушення неповнолітніх та здійснюють контроль за умовами утримання та проведенням виховної роботи з неповнолітніми.
8. Яку ж кримінальну відповідальність несуть неповнолітні і за які злочини?
Статтею 10 КК України передбачено, що кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до здійснення злочину виповнилось 16 років. Особи, які здійснили злочин у віці від (4 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за вбивство (ст, 93—98), навмисне нанесення тілесних пошкоджень, які спричинили розлад здоров'я (ст. 101—104 і 106 ч. 1), зґвалтування (ст, 117), крадіжку (ст. 81. 86', 140, 223 і 2292), пограбування (ст., 86, 861, 142, 223 ч. 2 і 2292 ч. 3), розбій (ст. 86, 861, 142, 223 ч..2 і 2292 ч. 3), злісне або особливо злісне хуліганство (ст. 206 ч. 2 ІЗ) та ін.
9. Яка система правового виховання повинна бути у школі?
У кожній школі є діти, котрі складають групу ризику, важковиховувані. Не обов'язково, щоб у сім'ях таких дітей були нестерпні умови для життя, Буває, що і вчителі, не знаючи особистості, «тиснуть», ставлячи по 8 двійок, а потім ніяк не можуть знайти з такими дітьми спільної мови,
Класний керівник, педагог-організатор, вихователь, з'ясовуючи причини, які заставили дитину стати на шлях непокори дорослим, подають прізвища їх для внутрішкільного обліку психолога. Психолог заводить так звані картки на кожного, занотовує зміст проведеної з ними роботи; бесіди, переконання, аргументи, елементи психоемоційного тренінгу, корекційні бесіди, по методиці референтної особи, визначає коло людей, які найбільш здатні вплинути на того чи іншого учня. Разом з педагогами психолог складає акти обстеження сім'ї, характеристику пізнавальної особистісної сфери дитини.
Ведучий.
Ось і підходить до кінця наша конференція, на якій ми обговорювали важливі питання, що стосуються двох таких несумісних понять:
дитина і злочин. Дійсно, пияцтво, алкоголізм, наркоманія — це обставини, які пов'язані зі злочинністю і правопорушеннями, Адже більше половини всіх злочинів скоюється в стані сп'яніння, а хуліганство і навмисні посягання на особу і майно вчинюються переважно особами в стані сп'яніння, що найбільше жахає, так це те, що неповнолітні опиняються в цих тенетах, Чи є вихід з даного становища?
На мою думку, вихід є. Адже вирішення проблеми пияцтва, алкоголізму і наркоманії — справа не кількох днів чи місяців. 1 тільки в комплексі з іншими проблемами духовної сфери буде вирішена і ця проблема.
А попередження правопорушень і злочинів — складна, багатогранна і відповідальна діяльність, в якій повинні брати участь не лише правоохоронні органи, а й ми всі, педагоги, вихователі, громадськість. Результати цієї діяльності залежать від наших особистих якостей, професійної підготовленості, загального рівня культури. При цьому знання основ кримінології, педагогіки і особливо психології — обов'язкове. Той, хто займається профілактичною діяльністю, повинен будувати її з урахуванням соціальних, соціально-психологічних та індивідуально-психологічних особливостей правопорушників або тих, хто перебуває на межі скоєння злочину. Належне здійснення попереджувальних заходів — гарантія зниження, а пізніше і викоренення злочинів і правопорушень у цілому.
Немає коментарів:
Дописати коментар